5. Правила улаштування і утримання будинків та кімнат відпочинку локомотивних бригад

Правила улаштування і утримання будинків та кімнат відпочинку локомотивних бригад

Про затвердження та введення в дію із

змінами та доповненнями  нормативного

документу Укрзалізниці “Правила

улаштування і утримання будинків та

кімнат відпочинку локомотивних бригад”.

 

          В зв’язку із змінами  нормативних та законодавчих актів та з метою забезпечення повноцінного відпочинку працівників локомотивних бригад під час очікування зворотного рейсу в пунктах зміни 

 

НАКАЗУЮ:

          1. Затвердити та ввести в дію із змінами та доповненнями з 01.08.04 р. нормативний документ Укрзалізниці “Правила улаштування і утримання будинків та кімнат відпочинку локомотивних бригад” (додається).

          2. Начальнику Управління справами Грущаку І.М. у термін до 01.07.04 р. забезпечити  тиражування та надсилання залізницям України необхідної кількості примірників із змінами та доповненнями “Правил улаштування і утримання будинків та кімнат відпочинку локомотивних бригад”.

          3. Начальнику Головного управління локомотивного господарства Сергієнко М.І.:

3.1. Довести цей наказ до відома начальників залізниць України.

3.2. У термін до 01.08.04 р. організувати вивчення і перевірку знань із змінами та доповненнями зазначених Правил причетними працівниками та забезпечити їх безумовне виконання.

          4. Начальникам залізниць України прийняти до керівництва і подальшого використання в роботі із змінами та доповненнями “Правила улаштування і утримання будинків та кімнат відпочинку локомотивних бригад” та організувати їх вивчення причетними працівниками.

        5.Наказ від 11.01.02р. №5-Ц (ЦТ-0032) вважати таким, що втратив чинність

 

Міністр транспорту України –

Генеральний директор

Укрзалізниці                                                                               Г.М. Кірпа

 

 

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ І УТРИМАННЯ БУДИНКІВ ТА КІМНАТ ВІДПОЧИНКУ ЛОКОМОТИВНИХ БРИГАД

Чинний від 2004-03-31

1 Галузь використання

Ці правила поширюються на діючі та на ті, що знаходяться у стані реконструкції та будуються, будинки і кімнати відпочинку локомотивних бригад (далі "будинки відпочинку”, “кімнати відпочинку”).

Правила встановлюють основні вимоги до улаштування та утримання будинків та кімнат відпочинку локомотивних бригад залізниць України.

Вимоги цих правил є обов’язковими для усіх підрозділів локомотивного господарства, організацій, що здійснюють їх проектування, будівництво і експлуатацію.

2 нормативні посилання

У цьому документі є посилання на такі стандарти та нормативні документи:

2.1

ГОСТ 12.1.036-81

ССБТ. Шум. Допустимые уровни в жилых и общественных зданиях.

2.2

СН 181-70

Указание по проектированию цветной отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий.

2.3

СНиП II-80-75

Предприятия бытового обслуживания населения. Нормы проектирования.

2.4

СНиП 2.09.04-87

Административные и бытовые здания.

2.5

СниП II-Л.8-71

Предприятия общественного питания. Нормы проектирования.

2.6

СНиП II-80-75

Предприятия бытового обслуживания населения. Нормы проектирования.

2.7

СН 141-76

Санитарные нормы для предприятий общественного питания, утв. МЗ СССР 31.03.76 г.

2.8

СН 1304-75

Санитарные нормы допустимых вибраций в жилых домах, утв. МЗ СССР 13.06.75 г.

2.9

СНиП 2.04.05-91

Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

2.10

 

Перечень полимерных материалов и конструкций, разрешенных к применению в строительстве Министерством здравоохранения СССР № 3859-85.

2.11

СНиП II-4-79

Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования

2.12

СН 3077-84

Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилых построек

2.13

СНиП 2.01.01-82

Строительная климатология и геофизика

2.14

ЦУВС-6-5

Оборудование и использование кабинетов психологической разгрузки (методические указания)

2.15

НАПБ А.01.001-95

Правила пожежної безпеки в Україні

2.16

ДБН В.2.2-9-99

Громадські будинки та споруди. Основні положення.

2.17

ДБН В.2.5-13-98

Пожежна автоматика будинків і споруд

2.18

ДБН В.1.1-7-2002

Пожежна безпека об’єктів будівництва

2.19

ДБН 360-92*

Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень

2.20

ВНТП 05-89

Определение категорий помещений и зданий производственного и складского назначения предприятий и объектов железнодорожного транспорта и метрополитенов по взрывопожарной и пожарной опасности

2.21

НАПБ В.01.010-97/510

Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті (ЦУО-0018)

2.22

НАПБ 03.004-2002

Норми оснащення об’єктів і рухомого складу залізничного транспорту пожежної технікою та інвентарем (ЦУО-0023)

3 Загальні положення

3.1 Будинки відпочинку призначені для забезпечення повноцінного відпочинку, раціонального харчування і функціональної реабілітації працівників локомотивних бригад під час очікування зворотного рейсу в пунктах зміни бригад.

Кімнати відпочинку передбачаються для локомотивних та провідницьких бригад, які чекають виїзду в рейс або прибувають з поїздом в основне депо в нічний час, а також для нічного відпочинку локомотивних бригад МВРС в пунктах відстою.

Крім того, в будинку відпочинку повинні передбачатися спальні кімнати і кімнати харчування для працівників локомотивних бригад депо приписки, розташованого на одній станції з будинком відпочинку в тому випадку, якщо депо (локомотивне, моторвагонне) не має своїх кімнат відпочинку для локомотивних бригад, що очікують виїзду в рейс або тих, що прибувають в депо в нічний час.

У будинку відпочинку повинні передбачатися також спальні кімнати і кімнати харчування для працівників локомотивних бригад, що обслуговують моторвагонний рухомий склад (МВРС), якщо на станції розташування будинку відпочинку знаходяться колії нічного відстою МВРС, і спеціально призначені для цих локомотивних бригад кімнати відпочинку відсутні.

У будинках відпочинку може передбачатися відпочинок і харчування кондукторських та поїзних бригад, а при наявності вільних місць і без перешкод для відпочинку локомотивних бригад допускається короткочасне перебування працівників залізничного транспорту, що знаходяться у відрядженні. Місця для них виділяються тільки з дозволу начальника служби локомотивного господарства або начальника локомотивного депо, у підпорядкуванні котрих знаходиться будинок відпочинку.

3.2 При проектуванні будинків та кімнат відпочинку необхідно керуватися чинними нормативними документами, які діють на території України.

3.3 Будівництво нових і реконструкція діючих будинків відпочинку локомотивних бригад повинно проводитись у відповідності з вимогами будівельних та інших нормативних документів, узгоджені Головним управлінням локомотивного господарства та  Головним санітарним лікарем залізничного транспорту та погоджені з причетними службами і за наявності позитивної експертизи проектної документації, яка пройшла перевірку в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

4 Вимоги до ділянки і території

4.1 Вибір земельної ділянки під будівництво будинку відпочинку повинно проводитись у відповідності з вимогами розділу 2 ДБН В.2.2-9-99 та комісією, що утворена наказом начальника залізниці. До складу комісії повинні входити представники проектної організації, санітарно-епідеміологічної станції, яка обслуговує залізницю та причетних служб.

4.2 З метою скорочення часу на переходи і збільшення часу відпочинку локомотивних бригад відстань від будинку відпочинку до приміщення чергового по депо або пункту явки, як правило, не повинна перевищувати 1000 м.

4.3 Всі будинки відпочинку повинні мати під’їзні автомобільні дороги для забезпечення підвезення продуктів харчування, запасів палива, обладнання, інвентарю, а у всіх необхідних випадках - підвезення локомотивних бригад. Службовий прохід від місця здавання локомотива до будинку відпочинку, автомобільні дороги, пішохідні доріжки на території будинку відпочинку повинні мати тверде покриття та освітлюватись у темний період доби.

4.4 Функціональне зонування будинку відпочинку повинно забезпечувати в його приміщеннях дотримання гігієнічних нормативів, що регламентують рівні шкідливих фізичних факторів і хімічних речовин.

Відстань від будинку відпочинку до виробничих підприємств, що є джерелом шкідливих викидів в атмосферу, повинна бути не меншою розмірів санітарно-захисної зони відповідних діючих норм.

Відстань від будинку відпочинку до залізничного полотна і виробничих будівель потрібно приймати з урахуванням забезпечення рівнів шуму в спальних кімнатах відповідно до діючих нормативів для житлових будівель - вдень не більше за 40 дБА, вночі - не більше за 30 дБА (ГОСТ 12.1.036-81).

Необхідна санітарно-захисна зона від залізничного полотна і виробничих будівель приймається на стадії проектування за розрахунками, виходячи з фактичних рівнів шуму в його джерелі, існуючого рельєфу місцевості і запроектованої звукоізоляції захисних конструкцій будівлі будинку відпочинку. За основу розрахунку санітарно-захисної зони береться еквівалентний допустимий рівень шуму в приміщенні. Мінімальний розмір санітарно-захисної зони від залізничного полотна згідно з СНиП 2.07.01-89 становить 100 м.

4.5 Територія будинку відпочинку повинна бути впорядкована, озеленена, обладнана проїздами та тротуарами, стічними протоками для видалення талих і дощових вод, місцями для паління та бесідками для відпочинку. По її периметру необхідно передбачити смугу зелених насаджень, яка постійно повинна утримуватись у чистоті і систематично очищатися від чагарників, сухої трави та опалого листя.

4.6 Для встановлення збірників сміття повинен бути обладнаний спеціальний майданчик з бетонним або асфальтовим покриттям, обмежений бордюром і зеленими насадженнями (чагарниками) по периметру і зручний під’їзд для автотранспорту. Збірник сміття повинен розміщуватися з боку господарського корпусу на відстані не менше, ніж 20 м від місця відпочинку.

5 Вимоги до архітектурно-планувальних і конструктивних рішень будівель і приміщень

5.1 Загальні вимоги

5.1.1 Архітектурно-будівельні рішення будівлі будинку відпочинку потрібно приймати з урахуванням містобудівних, кліматичних умов району будівництва і характеру навколишньої забудови.

5.1.2 Будинки відпочинку при проектуванні і реконструкції повинні передбачатися в двох, зблокованих між собою будівлях постійного типу, обладнаних холодним і гарячим водопостачанням, каналізацією, опаленням і іншими необхідними інженерними комунікаціями.

Для забезпечення повноцінного відпочинку і зменшення шуму спальні кімнати і приміщення господарського призначення потрібно розташовувати в різних корпусах. Спальні кімнати і кімнати відпочинку необхідно розміщувати в місцях з найменшим впливом шуму і інших шкідливих факторів (загазованість та інше). При цьому спальний корпус по відношенню до господарського потрібно розташовувати з навітряної сторони для вітрів переважаючого напряму.

5.1.3 У спальному корпусі на кожному поверсі поряд зі спальними кімнатами повинні знаходитися умивальня, туалет, приміщення для зберігання, миття і сушіння прибирального інвентарю (розташовується суміжно з вбиральнею), кімната чергового персоналу з вбудованими шафами для чистої білизни і використаних комплектів постільної білизни і піжам (брудної білизни). У кімнатах відпочинку мають бути вивішені на видних місцях: схематичний план індивідуальної евакуації з відповідного поверху із зазначенням даної кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення засобів пожежегасіння та сигналізації, а також необхідний пояснювальний текст і пам’ятка про дії на випадок пожежі; стисла пам’ятка для мешканців (локомотивних та провідницьких бригад) пожежної безпеки.  У цьому ж корпусі повинна знаходитися центральна комора білизни з вбудованими шафами для білизни, що складається з двох приміщень: одне для зберігання чистої білизни, інше - для зберігання брудної білизни.

5.1.4 У господарському корпусі розміщуються гардеробний блок (гардеробна); душова, туалет, приміщення для зберігання, миття і сушки інвентарю; сушарки для вуличного спецодягу і взуття; їдальні та санітарно-побутові приміщення для персоналу, що обслуговує харчовий блок; приміщення для відпочинку,  психологічного розвантаження та для занять фізкультурою; санітарно-побутові приміщення для персоналу, що обслуговує будинок відпочинку (гардеробна, душова, туалет); кімната чергового по будинку відпочинку; кімната завідуючого будинком відпочинку; пункт опалювання; вентиляційна з притічними камерами і приміщеннями для кондиціонера; електрощитова. У необхідних випадках до господарського корпусу прибудовується пральня. Якщо на станції, де розташований будинок відпочинку відсутнє локомотивне депо, то в господарському корпусі будинку відпочинку допускається розташовувати кімнату нарядчика локомотивних бригад.

5.1.5 У будинках відпочинку, розташованих на залізничних вузлах і населених пунктах, що не мають дезінсекційних камер, повинна передбачатися можливість їх встановлення для обробки матраців, ковдр і подушок, а при необхідності і кімнатного взуття (якщо воно не індивідуальне).

5.1.6 Для зменшення інсоляції в будинках відпочинку, що знаходяться в районах з середньомісячною температурою липня плюс 21°С і вище, світлові отвори приміщень з постійним перебуванням людей, при орієнтації в межах 130-315°, повинні бути обладнані сонцезахисними пристроями. Зовнішні стіни і покриття покрівель спальних корпусів потрібно забарвлювати і обробляти матеріалами світлих тонів відповідно до СНиП 2.01.01.-82.

5.2 Спальні кімнати

5.2.1 Спальні кімнати необхідно передбачати для розміщення однієї бригади, що складається з двох чоловік. Площа кімнат визначається з розрахунку не менше шести м2 на одного відпочиваючого. Разом з двомісними кімнатами на кожному поверсі повинна бути одна кімната на три особи і одна - на одну особу. Кімнати повинні бути непрохідними.

5.2.2 Рекомендується проектувати спальні кімнати по типу готельного номера, розміщуючи в одному блоці з кімнатою санітарний вузол.

5.2.3 У разі розміщення будинку відпочинку в існуючих будівлях, спальні кімнати не повинні розміщуватися суміжно з приміщеннями, в яких знаходяться джерела шуму, вібрації, неприємних запахів (бойлерні з насосними установками, охолоджуючі камери з машинним відділенням, вентиляційні камери, їдальня і інше).

5.3 Санітарно-побутові приміщення

5.3.1 Гардеробні призначені для зберігання форменого спецодягу і повинні проектуватися для групи виробничого процесу Ів, до якої відноситься професія машиністів і помічників машиністів локомотивів і МВРС.

5.3.2 Гардеробні проектуються з урахуванням самообслуговування. Для зберігання одягу передбачаються шафи шириною 33 см, що замикаються. У гардеробній (або в кімнаті чергового по будинку відпочинку) повинен встановлюватися сейф для зберігання документів, грошей і цінних речей.

5.3.3 Кількість шаф повинна бути не менша за кількість місць в будинку відпочинку.

5.3.4 У гардеробній необхідно розміщувати стелажі з комірками для зберігання промаркованих упаковок з індивідуальними піжамами і кімнатним взуттям. Кількість комірок повинна бути не менше загальної кількості відпочиваючих в будинку відпочинку працівників локомотивних бригад.

5.3.5 При гардеробній потрібно передбачати туалет, приміщення для зберігання, миття і сушки прибирального інвентарю, приміщення (або шафу) для сушіння вуличного форменого одягу і взуття, умивальник, пристрій для сушіння волосся, роздільні шафи для чистих і брудних рушників.

5.3.6 Вхід в гардеробну, розташовану суміжно з вестибюлем, потрібно передбачати через тамбур.

5.3.7 При проектуванні будинку відпочинку по готельному типу з спільною душовою в гардеробній необхідно замість шаф розміщувати стелажі з комірками для зберігання індивідуального кімнатного взуття та піжам.

5.3.8 Приміщення для зберігання, миття, сушіння прибирального інвентарю повинні обладнуватися системою гарячого і холодного водопостачання, пристроєм для його сушіння (регістр, батарея), шафами для зберігання інвентарю і дезінфікуючих засобів. Площа цих приміщень повинна бути не менше 4 м2.

5.3.9 Душові обладнуються відкритими кабінами, огородженими з трьох сторін. Перегородки кабін виконуються з водостійкого матеріалу.

5.3.10 Душові кабіни повинні бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води, розташованими біля входу в кабіну, поличками для мила і губки.

5.3.11 Кількість душових кабін визначається числом місць в будинку відпочинку з розрахунку 1 душова кабіна на 5 чоловік.

5.3.12 При душовій потрібно передбачати переддушові, обладнані лавами, гачками для одягу і рушників, поличками для туалетних засобів.

5.3.13 Душові і переддушові не повинні примикати до зовнішньої стіни.

5.3.14 Душова будинку відпочинку повинна забезпечуватися гарячою водою цілий рік. З цією метою на період відключення центрального гарячого водопостачання потрібно передбачити резервні джерела гарячого водопостачання.

5.3.15 В будинку відпочинку для перебування провідницьких бригад МВРС, до складу яких входять жінки повинні бути передбачені санітарно-побутові приміщення (душова, вбиральня, кімната гігієни жінки, умови для обробки спецодягу).

5.3.16 В умивальних спального корпусу, що розміщуються на кожному поверсі, кількість кранів приймається по числу місць на поверсі (з розрахунку не менше одного крана на 10 місць).

При визначенні кількості кранів в умивальних їх кількість в гардеробних, їдальні і туалетах не враховується. Кожний умивальник повинен бути обладнаний змішувачем гарячої і холодної води.

5.3.17 В умивальних повинні бути гачки (вішалки) для рушників і одягу, полички для мила.

5.3.18 Туалети в спальному корпусі повинні передбачатися на кожному поверсі з розрахунку 1 унітаз і 1 пісуар на 12 місць.

5.3.19 Вхід до туалету повинен проектуватися через тамбур з дверима, що самі зачиняються, в якому розміщується умивальник, вішалка для рушників (або електрорушник) і поличка для мила.

5.3.20 Унітази у туалетах повинні розміщуватися в окремих кабінах. Кабіна повинна мати двері, що зачиняються з середини і гачок для одягу. Пісуари потрібно застосовувати індивідуальні, настінні, зі змивом.

5.3.21 При неможливості використання централізованої пральні (залізничного вузла або населеного пункту) допускається будівництво пральних у вигляді прибудови до господарського корпусу за умови обслуговування тільки одного будинку відпочинку. Не дозволяється розміщувати пральні в підвальних приміщеннях. Проект будівництва нових будівель і приміщень підлягає експертизі (перевірці) органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому законодавством. Введення їх в експлуатацію повинно здійснюватися у відповідності до Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємства та оренду приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 № 150 та погоджується з органами санітарного нагляду.

5.3.22 Склад приміщень і обладнання пральні приймається у відповідності зі СНиП ІІ-80-75.

5.3.23 Кількість білизни, що підлягає пранню, визначається з розрахунку максимальної кількості відпочиваючих на добу.

5.3.24 У пральні або в центральній коморі для білизни повинно передбачатися місце для його лагодження та прасування.

5.3.25 Комори для зберігання білизни повинні обладнуватися полицями з покриттям, що допускає вологе прибирання і дезинфекцію, а також стелажами і столами для підбору і сортування білизни. Обов’язковий підвід гарячої і холодної води.

5.3.26 Не позначені в розділі розміри санітарно-побутових приміщень і обладнання, відстань між ними і ширина проходів повинні прийматися за СНиП 2.09.04-87. У складських приміщеннях (коморах) допускається виконувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. Конструкції стелажів (у т.ч. полиці) висотою більше 3 м мають виконуватися з негорючих матеріалів.

5.4 Приміщення для функціональної реабілітації і відпочинку (кімната для занять фізкультурою, кабінет психологічного розвантаження, приміщення для відпочинку)

5.4.1 У будинках відпочинку локомотивних бригад повинна бути передбачена приміщення для занять фізкультурою. Вона повинна мати площу  20-40 м2, та обладнуватися тренажерами та інвентарем згідно додатку Д.

5.4.2 Для облаштування кімнати слід вибирати приміщення із стінами, що не мають виступів та отворів і на висоту не менше 1,8 м мають вертикальну поверхню з можливістю кріплення до них вбудованого та переносного обладнання. Двері кімнати повинні бути виконані врівень із стінами та не мати виступаючих наличників. Поверхня стін та дверей повинна бути гладкою з покриттям світлого тону, що дозволяє вологе прибирання.

5.4.3 Підлога у кімнаті для занять фізкультурою повинна бути рівною, неслизькою з дерев’яним покриттям або з матеріалів із низькою теплопровідністю.

5.4.4 На світильниках та вікнах повинні бути передбачені захисні пристрої від удару.

5.4.5 Кабінет психологічного розвантаження призначається для зняття нервової напруги після поїздки, а також для прискорення формування психологічного настрою на наступний рейс. Основний засіб зняття стресу - створення системи “м'яких подразників”, що адресовані до різних нервових аналізаторів людини, а також технічні засоби психотерапевтичного впливу.

Така система повинна включати:

а) для зорового аналізатора - наявність м'якого освітлення, яке передбачає відсутність яскравих і блискучих поверхонь, колірне рішення інтер'єра - із застосуванням блакитних, зелених і коричневих тонів.

Рекомендується мати живі квіти не яскравих тонів, облаштовувати акваріуми.

б) для слухового аналізатора - наявність спокійної плавної музики, бажано класичного репертуару з гарним звучанням (з досить вираженими низькими частотами). Рекомендується застосовувати головні телефони з великими амбюшурами, що ізолюють від впливу зовнішніх подразників.

в) для нюхового аналізатора - створення певних запахів (наприклад м'ятного і т. ін.).

г) із технічних засобів психотерапевтичного впливу на людину рекомендується встановлювати прилади біологічного зворотного зв'язку.

Проектування та оснащення кабінету психологічного розвантаження повинно здійснюватись відповідно до методичних рекомендацій № ЦУВС-6-5 від 07.04.83 р.

5.4.6 Приміщення для відпочинку призначається для читання періодичних видань, проведення тихої настільної гри. Приміщення обладнується стендами з інформацією щодо здорового способу життя, кріслами, журнальними столиками, торшерами, прикрашається естампами, картинами.

5.5 Їдальня

5.5.1 У будинках відпочинку, в залежності від середньої кількості локомотивних бригад, що відпочивають за добу повинна передбачатися їдальня для цілодобового їх забезпечення гарячим харчуванням. Рішення про облаштування їдальні у приміщенні будинку відпочинку приймається начальником залізниці.

5.5.2 Їдальня повинна проектуватися з розрахунку приготування їжі, в основному, з сировини, і тільки при відповідному обґрунтуванні - з напівфабрикатів.

5.5.3 Приміщення їдальні повинно розташовуватися в господарському корпусі будинку відпочинку. Кількість посадочних місць в їдальні для працівників локомотивних бригад повинна бути не менша максимальної середньогодинної кількості прибуваючих на відпочинок.

5.5.4 Обладнання їдальні виконується згідно з діючими СНиП для підприємств громадського харчування.

5.5.5 При їдальні повинен передбачатися буфет і можливість забезпечення бригад продуктами харчування в дорогу, а також миття термосів і заправлення їх гарячою їжею. У обідньому залі повинен розміщуватися титан з кип’яченою водою або, виходячи з місцевих умов, сатураторна установка.

5.5.6 При вході в їдальню необхідно встановлювати умивальник з електричним рушником.

5.5.7 Їдальня будинку відпочинку повинна обслуговувати тільки членів локомотивних бригад і персонал будинку відпочинку. У виняткових випадках, якщо це не порушує нормальний режим відпочинку і харчування локомотивних бригад, з дозволу начальника служби локомотивного господарства чи начальника депо, в їдальні можуть харчуватися інші працівники депо або залізничної станції. У цьому випадку в їдальні повинен передбачатися додатковий зовнішній вхід з окремою гардеробною для вуличного одягу, умивальником і туалетом, ізольованими від приміщень будинку відпочинку. У їдальні можуть харчуватися відряджені, що проживають в цьому будинку відпочинку.

5.5.8 При їдальні допускається мати овочесховища.

5.5.9 У будинках відпочинку, де відпочиває за добу 30 чоловік і менше, допускається замість їдальні облаштувати буфет. Площа буфета і його обладнання повинно відповідати діючим нормативам для підприємства громадського харчування (зал з роздавальною площею не менше ніж 21 м2., підсобне приміщення не менше ніж 5 м2, мийка посуду не менше ніж 5 м2).

5.5.10 У випадках недоцільності улаштування їдальні чи буфету у будівлі будинку відпочинку (наявність близько розташованої вузлової чи деповської їдальні, тощо) необхідно облаштовувати кімнату для приймання їжі.

5.5.11 Площу кімнати для приймання їжі потрібно визначати з розрахунку 1 м2 на кожного відвідувача, але не менше за 12 м2. Ця кімната повинна бути обладнана умивальником з гарячим та холодним водопостачанням, побутовими пристроями для короткочасного зберігання продуктів харчування (холодильник) та їх розігрівання або приготування (електро або газова плита, мікрохвильова піч), стаціонарним кип’ятильником (електрочайником з автоматичним відключенням), ємністю з кришкою для харчових відходів. Можливе поєднання кімнати для приймання їжі з приміщенням чергового по поверху.

5.5.12 Кімната для приймання їжі повинна бути укомплектована необхідною кількістю столового посуду і приладів за нижченаведеним нормативом (на 10 чоловік одночасно відпочиваючих)

Найменування столового посуду або приладів

Нормативна кількість, шт.

Тарілка

10

Ложка

10

Виделка

10

Ніж столовий

10

Склянка (чашка)

10

Каструля ємністю 2-3 л.

2

Сковорідка

2

 

6 Заходи щодо зниження рівня шуму і вібрації в спальних кімнатах

6.1 Для зменшення проникнення навколишнього шуму в спальні кімнати, стіна, що відділяє спальну кімнату від коридору, виконується з шумопоглинаючих матеріалів, двері встановлюються із ущільнюючими прокладками, вікна з роздільними фрамугами, вентиляційні повітропроводи прокладаються в коридорах над підвісною стелею.

6.2 Для поглинання шуму і вібрації підлога в спальних кімнатах і коридорах спального корпусу покривається килимовими доріжками або спеціальним шумопоглинаючим матеріалом.

6.3 У спальному корпусі забороняється порушувати тишу (гучні розмови, гра в доміно та інше). При вході в спальний корпус і на поверхах вивішуються таблички попереджувального характеру про дотримання тиші.

6.4 Інші заходи щодо зменшення шуму в спальних кімнатах приведені в розділі 4 (п.4.1.; 4.4), а також в п.п.5.1.2., 5.2.3.

 

7 Вимоги до опалювання, вентиляції і кондиціювання повітря

7.1 Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, у т.ч. системи аварійної протидимної вентиляції, повинні проектуватися з додержанням вимог СНиП 2.04.05-91, а також будівельних норм за видами будинків і споруд.

7.2 Розрахункова температура повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях будинку відпочинку в холодний період року повинні прийматися у відповідності з додатком А.

7.3 При обладнані притічно - витяжної вентиляції, повітря в кожну спальну кімнату повинне подаватися посередині приміщення через регулювальну решітку віяльного типу, розташовану у внутрішній торцевій стіні на висоті 2,5 м і випускатися у бік зовнішньої стіни з вікном. Подачу повітря потрібно здійснювати з підшивного короба з середньою поздовжньою перегородкою, розташованого в коридорі кожного поверху.

Кількість зовнішнього повітря, що подається на одного відпочиваючого повинно становити 40 м3 за годину. У холодний період передбачається підігрівання припливного повітря.

7.4 У районах з жарким кліматом при кондиціюванні приміщень кількість зовнішнього повітря, що подається на одну людину, потрібно приймати у відповідності із СНиП по опаленню, вентиляції і кондиціюванню повітря з урахуванням вологості повітря, а також теплоізоляції захисних конструкцій будівлі. Розрахункова температура внутрішнього повітря повинна становити плюс 26°С.

7.5 Опалювання, вентиляція та кондиціювання повітря приміщень їдальні повинно здійснюватись за вимогами нормативних документів, які на них розповсюджуються.

7.6 У всіх приміщеннях з віконними отворами повинна бути передбачена можливість природного провітрювання, в спальних кімнатах через фрамуги, розташовані у верхній частині вікна.

8 Вимоги до внутрішнього оздоблення і колірного оформлення інтер’єру

8.1 Матеріали для внутрішнього оздоблення і фарбування приміщень, в тому числі тепло- і звукоізоляційні, можуть застосовуватись лише за наявності сертифікатів відповідності вимогам безпеки.

8.2 У гардеробних, душових, переддушових, умивальних, туалетах, приміщеннях для сушіння, коморах для зберігання чистої і брудної білизни, стіни і перегородки повинні бути виконані на висоту 2 м з водостійких матеріалів, які допускають їх миття гарячою водою із застосуванням миючих засобів; стіни, перегородки і стелі для приміщень вище за відмітку двох метрів повинні мати вологостійке покриття. У місцях встановлення раковин і інших санітарно-технічних приладів стіни повинні бути виконані з водостійких матеріалів.

8.3 У виробничих і складських приміщеннях їдальні (буфету) стіни повинні бути облицьовані або пофарбовані на висоту 1,8 м (коридорів на висоту 1.5 м) водостійкими матеріалами, що допускають їх систематичне очищення і миття водою.

8.4 Колірне оформлення інтер’єру приміщень повинно здійснюватися з урахуванням фізіолого-гігієнічного і психологічного впливу кольорів на людину.

8.5 Для великих площин (стеля, стіни) доцільно використовувати малонасичені тони середньохвильової зони і прилеглих дільниць спектра. У колірній композиції інтер’єру необхідно застосовувати гармонійні колірні поєднання. Стелі всіх приміщень повинні бути білими. Потрібно уникати монотонності в пофарбуванні приміщень. Рекомендується прикрашати стіни національними орнаментами і панно, тощо.

Колірне оформлення стін в залежності від орієнтації приміщень за таблицею 1.

Таблиця 1

Орієнтація приміщень

Найменування кольору

Номер зразків за

СН 181-70

Південь

Зеленувато-блакитний

10,3

 

Світло-блакитний

11,4

 

Зелений

7,1

Північ

Світло-оранжевий

4,5

 

Світло-жовтий

5,4

 

Оранжево-жовтий

22,4

Схід

Жовтувато-зелений

6,5

Захід

Світло-жовтий

5,4

 

Блакитно-зелений

9,4

 

Зелений

7,1

 

8.7 При виборі кольору матеріалів для оброблювання приміщень різного призначення необхідно враховувати їх фактуру. Основним поверхням приміщень рекомендується надавати матову або напівматову фактуру. Дзеркальну фактуру потрібно використовувати тільки в приміщеннях з короткочасним перебуванням людей і з підвищеними санітарно-гігієнічними вимогами до обробки (наприклад, гардеробні, душові, умивальні).

 

9 Вимоги до освітлення

9.1 Природне і штучне освітлення приміщень будинку відпочинку повинно задовольняти вимогам СНиП II-4-79.

9.2 Для освітлення можуть бути використані лампи розжарювання і люмінесцентні лампи. Рекомендуються наступні типи люмінесцентних ламп: для зон відпочинку - лампи теплого білого світла типу “ЛТБ”; для зон виробничих робіт на кухні - лампи природного світла типу “ЛЕ” або холодного білого світла типу “ЛДЦ”; для допоміжних приміщень лампи білого кольору типу “ЛБ”.

9.3 У спальних кімнатах нарівні із загальним штучним освітленням повинно передбачатися місцеве.

9.4 Конструкція світильників загального і місцевого освітлення повинна забезпечувати захист очей від сліпучої яскравості і безпеку при експлуатації.

9.5 Територія, будівля будинку відпочинку, під’їзні автомобільні дороги, службовий прохід від місця здачі локомотива повинні мати електричне освітлення згідно з чинним СНиП. Освітленість транспортних проїздів і пішохідних доріжок, що ведуть до будинку відпочинку, повинна бути не нижчою 1 Лк, а їх освітленість на території будинку відпочинку - не нижче 2 Лк. При розміщенні джерел штучного освітлення на території необхідно виключити попадання прямого направленого світла у вікна спального корпусу.

10 Вимоги до обладнання будинку відпочинку

10.1 Кожна спальна кімната повинна мати ліжка, шафу для одягу (як виключення - відкриті вішалки), журнальний столик або стіл, стільці (крісла), килимову доріжку, настільну лампу (або бра над кожним ліжком), графин для питної води, склянку (на кожного відпочиваючого). При відсутності в кімнаті платтяної шафи повинні передбачатися приліжкові тумбочки. З метою профілактики радикуліту встановлювати ліжка з сітками забороняється.

10.2 На вікнах спальних кімнат будинків відпочинку у всіх кліматичних районах, повинні бути сонцезахисні штори для затемнення приміщення під час сну і попередження перегріву приміщення в літній час. Для захисту від літаючих комах (мух, комарів та інше) кватирки повинні бути закриті сітками.

10.3 Будинки відпочинку повинні бути забезпечені постільними речами, рушниками, піжамами, кімнатним взуттям для відпочиваючих відповідно до переліку, приведеного в додатку Б.

Кількість білизни є орієнтовною і в кожному будинку відпочинку уточнюється в залежності від максимальної кількості локомотивних бригад, відпочиваючих за добу, а також необхідного часу на прання. Повторне використання без прання постільної білизни, рушників не допускається.

10.4 Для зберігання індивідуального кімнатного взуття і піжам передбачаються марковані іменні упаковки.

10.5 У спальному корпусі на кожному поверсі в приміщенні чергового по поверху повинні бути в наявності побутовий пилосос, електрична праска і побутовий холодильник. Рекомендується застосування візка для транспортування постільної білизни по поверху.

10.6 У гардеробній, умивальній, при вході в їдальню над умивальником, в кімнаті харчування повинні встановлюватися дзеркала.

10.7 У гардеробній або в кімнаті чергових по будинку відпочинку повинен бути сейф для зберігання документів, грошей і цінних речей відпочиваючих локомотивних бригад.

10.8 У кімнаті чергових, в обідньому залі їдальні, кімнаті харчування, в кімнаті завідуючого будинком відпочинку повинні бути радіоточки. Дозволяється мати радіоточки в спальних кімнатах при умові обладнання їх головними телефонами.

10.9 Рішення на встановлення і режим перегляду телевізора приймається керівництвом депо приписки локомотивних бригад, що відпочивають в будинку відпочинку.

10.10 При можливості, що визначається керівництвом залізниці, в холі будинку відпочинку передбачається міжміський таксофон для зв’язку з населеними пунктами постійного місця проживання працівників локомотивних бригад. У коридорах на видному місці повинні бути встановлені годинники.

10.11 У приміщенні чергового по будинку відпочинку повинні бути встановлені: телефон залізничної АТС, апарат прямого зв’язку з черговим по депо, годинник, знаходитись журнал для реєстрації відпочиваючих і виписка з розкладу пасажирських та приміських поїздів.

10.12 Обладнання ряду приміщень (їдальні, гардеробної, кабінету психологічного розвантаження, приміщення для відпочинку, комори для зберігання білизни, приміщення для зберігання, миття і сушок прибирального інвентарю, переддушової) приведене в розділі 3 цих Правил.

10.13 Будинок відпочинку повинен забезпечуватися періодичною пресою (газетами і журналами), літературою та рекламними матеріалами, що пропонують здоровий спосіб життя, а також забезпечуватися настільними іграми.

10.14 Для надання першої медичної допомоги в будинку відпочинку повинна бути аптечка з набором медикаментів і перев’язочних матеріалів, згідно з додатком В.

10.15 Приміщення будинку відпочинку повинні бути забезпечені системами автоматичного виявлення пожеж, первинними засобами пожежегасіння, протипожежним інвентарем та експлуатуватися згідно вимог ДБН В.2.5-13-98 і ЦУО–0023.

11 Санітарно-гігієнічні вимоги щодо утримання будинків відпочинку

11.1 Поточний і капітальний ремонт будівель і приміщень потрібно проводити по мірі необхідності. План проведення цих робіт затверджується комісією в складі представників організацій, вказаних в п.4.1. цих Правил.

11.2 Щорічно, до початку зимового сезону, всі приміщення будинку відпочинку повинні бути відремонтовані і утеплені. Віконні отвори по периметру потрібно утеплювати прокладками і обклеювати.

11.3 Обладнання і меблі повинні знаходитися в технічно справному стані, приміщення потрібно утримувати у чистоті і регулярно провітрювати. На кожному поверсі в умивальних повинні бути встановлені урни для сміття.

11.4 Вологе прибирання приміщень і протирання меблів повинне проводитися щодня, а в спальних кімнатах - після кожного їх звільнення локомотивною бригадою. Підлогу і сантехприлади в туалетах, умивальних потрібно мити гарячою водою із застосуванням побутових миюче-дезинфікуючих та очищаючих засобів, дозволених до застосування МОЗ України. Приготування, зберігання і застосування дезинфікуючих засобів слід здійснювати відповідно до інструкції по їх застосуванню.

Прибирання душової і дезинфекцію гумових килимів необхідно проводити вказаними вище розчинами. Приліжкові килимові доріжки необхідно протирати ганчір’ям, змоченим цими ж розчинами.

Інвентар для прибирання повинен мати відповідне маркування і знезаражуватися (занурюватися в дезинфекційний розчин на 60 хвилин) з подальшим промиванням і просушуванням після кожного прибирання.

11.5 Один раз на місяць необхідно проводити генеральне прибирання всіх приміщень. При цьому передбачається вологе протирання стін і обмітання стель, миття підлог, панелей, вікон, дверей, обладнання, меблів, витрушування і провітрювання постільних речей, очищення від пилу і бруду опалювальних приладів, натирання паркетних підлог.

11.6 Огляд і очищення освітлювальних установок загального освітлення в основних приміщеннях потрібно проводити не менше ніж один раз на місяць; настільних ламп, настінних світильників - чотири рази на місяць. Чищення світильників повинне поєднуватися із заміною ламп, що перегоріли, стартерів і інших елементів світильників.

11.7 Віконне скло повинне очищуватися і ретельно митися по мірі забруднення, але не менше ніж один раз в квартал.

11.8 М’який інвентар (матраци, подушки, ковдри) необхідно дезинфікувати не менш ніж один раз в півріччя з обробкою у дезинфекційній камері. Ковдри нарівні з обеззараженням, по мірі забруднення, повинні піддаватися хімчистці.

11.9 Чохли з матраців потрібно прати по мірі забруднення, але не менш ніж один раз на місяць.

11.10 Постільна білизна, а також піжами (при відсутності індивідуальних) повинні підлягатися пранню після кожного користування.

11.11 З метою профілактики грибкових і інших шкіряних захворювань відпочиваючі повинні забезпечуватися індивідуальним кімнатним взуттям і піжамами, які зберігаються в пакетах з маркуванням.

11.12 При відсутності в будинку відпочинку індивідуального кімнатного взуття для членів локомотивних бригад, його потрібно обеззаражувати в дезинфекційних камерах після користування кожним відпочиваючим або дезинфікувати обробкою 25% розчином формаліну або 40% розчином оцтової кислоти або іншим, дозволеним до застосування МОЗ України засобом. Внутрішні поверхні взуття протираються ватним тампоном, рясно змоченим дезинфекційним розчином. Потім кожна пара загортається в папір і вміщується в поліетиленовий мішок на 2 години. Після цього взуття просушують і провітрюють до зникнення запаху. Дезинфекція проводиться в окремому приміщенні при гардеробній з витяжкою з верхньої зони у витяжній шафі.

11.13 Не менш ніж 1 раз в місяць працівники відділу профілактичної дезинфекції проводять профілактичні огляди будинків відпочинку на предмет виявлення комах і гризунів і, при необхідності, виконують профілактичну обробку або застосовують заходи щодо їх знищення по госпдоговору з локомотивним депо, якому належить будинок відпочинку.

11.14 Обслуговуючий персонал будинку відпочинку повинен бути забезпечений спецодягом та проходити обов’язкові періодичні медичні огляди.

11.15 Територія будинку відпочинку повинна утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, опалого листя, прибиратися, поливатися водою, в холодну пору року необхідно вживати відповідні заходи по запобіганню ожеледиці. Вздовж доріжок, при вході в будівлю будинку відпочинку повинні бути встановлені урни для сміття. Всі споруди і облаштування повинні утримуватися у справному технічно-санітарному стані. Забороняється споруджувати на території будинку відпочинку будівлі, що не відносяться до його функціонування.

11.16 Обслуговуючий персонал будинку відпочинку повинен проходити обов’язкові періодичні медичні огляди.

12 Внутрішній розпорядок будинків відпочинку

12.1 Якщо будинок відпочинку розташований на відстані більше за 1000 м від приміщення чергового по депо або контрольного пункту явки, керівництво залізниці або депо зобов’язано забезпечити підвезення локомотивних бригад автотранспортом, призначеним для перевезення людей.

12.2 Прибулі в будинок відпочинку члени локомотивної бригади здають черговому по будинку відпочинку маршрутний лист, реєструються в його робочому журналі із зазначенням прізвища, імені та по батькові відпочиваючого, депо приписки, часу виходу, номера спальної кімнати.

12.3 У спальні кімнати члени локомотивних бригад допускаються після заміни верхнього одягу і вуличного взуття на піжаму і кімнатне взуття, що належать будинку відпочинку. Бригади, які працюють на електровозах і електросекціях, можуть знімати верхній одяг і вішати його в шафі своєї кімнати, при цьому в спальну кімнату вони допускаються тільки після заміни вуличного взуття на кімнатне.

12.4 Кімнатне взуття і піжами повинні бути індивідуальними і зберігатися в іменних пакетах. У виняткових випадках допускається користуватися загальним кімнатним взуттям і піжамами, при умові дезинфекції першого і прання других після користування кожним відпочиваючим.

Заміна кімнатного взуття і піжам на нові повинна здійснюватися по мірі зношення, але не рідше, ніж через 1,5 роки. Кожний відпочиваючий може мати своє домашнє кімнатне взуття і піжаму (спортивний костюм).

12.5 При відсутності в будинку відпочинку міжміського таксофона адміністрація будинку відпочинку зобов’язана надати локомотивним бригадам можливість зв’язку через залізничну АТС з місцем постійного проживання і депо приписки, а також з оперативними службами залізниці по спеціально виділеному для цієї мети телефону.

12.6 У місцях розміщення приладів сигналізації та вузлів керування має бути вивішена інструкція про порядок дій чергового (оперативного) персоналу на випадок появи сигналів про пожежу або про несправність установки пожежної сигналізації. Місце чергового повинно бути обладнано телефонним зв’язком, укомплектовано електричним ліхтарем та мати природне та аварійне освітлення. Крім того, на робочому місці повинна бути схема пожежної сигналізації, яка повинна бути доповнена інструктивними матеріалами про керування установкою, про порядок дій у разі оповіщення про аварію або пожежу та порядку дій у таких ситуаціях. У чергового будинку відпочинку повинен знаходитися журнал реєстрації бригад із записом про вихід (в тому числі і тимчасовий) їх з території будинку відпочинку і штамп прямокутної форми розміром 50х30 мм (Додаток Г).

Штамп черговий по будинку відпочинку ставить на маршруті машиніста в розділі 8 при виході бригади з будинку відпочинку.

На штемпелі черговий проставляє дату, час явки і виходу з будинку відпочинку локомотивної бригади і завіряє своїм підписом.

12.7 При порушенні внутрішнього розпорядку будинку відпочинку, встановленого цими правилами, штамп на маршруті не ставиться і черговий по будинку відпочинку доповідає про порушення черговому по депо або пункту обороту, а там, де їх немає - черговому по станції або диспетчеру, які, в свою чергу, доповідають начальнику депо приписки локомотивної бригади. При відсутності на маршруті заповненого штемпеля бригада до роботи не допускається.

12.8 При харчуванні локомотивних бригад в загальній їдальні, що знаходиться поза будинком відпочинку, або, якщо в їдальні будинку відпочинку передбачено харчування працівників депо і інших підприємств залізничного транспорту, члени локомотивних бригад повинні обслуговуватися поза чергою, для них виділяється окрема обідня зала або спеціальні столи і організовується дієтичне харчування.

12.9 Контроль за дотриманням правил внутрішнього розпорядку і звукового режиму роботи радіоприймача і телевізора покладається на чергового по будинку відпочинку.

12.10 Куріння на території об’єкта, у будівлі допускається тільки в спеціально відведених (погоджених з відомчою пожежною охороною) місцях, обладнаних урнами і ємностями з водою. Місця для цього повинні бути позначені відповідними знаками.

12.11 Члени локомотивної бригади, що захворіли, але не потребують термінової госпіталізації, після надання їм першої допомоги медперсоналом відправляються на лікування по місцю проживання з повідомленням про це депо приписки локомотивної бригади.

12.12 Особам, що знаходяться у відрядженні, забороняється зберігати одяг в гардеробній для бригад. У кімнатах де відпочивають особи, які знаходяться у відрядженні, повинні встановлюватися шафи для одягу.

12.13 Забороняється займати спальні кімнати під гуртожиток, кабінети виробничих і громадських організацій, для тривалого мешкання окремих працівників.

12.14 У будинку відпочинку на видному місці повинні бути вивішені правила внутрішнього розпорядку, затверджені начальником депо та погоджені з профспілковим комітетом. До правил повинні включатися наступні обов’язки відпочиваючих:

  • дотримання правил внутрішнього розпорядку та протипожежного режиму;
  • зберігання верхнього одягу в місцях відведених спеціально для цієї мети;
  • зберігання продуктів харчування в спеціально виділеному місці;
  • прийняття їжі тільки в обідньому залі їдальні (буфета, кімнаті харчування);
  • паління тільки в спеціально відведених місцях.

12.15 Правила внутрішнього розпорядку повинні передбачати розміщення бригади в окремій спальній кімнаті, а також порядок явки бригад в будинок відпочинку і виклик їх в поїздку.

12.16 Правила внутрішнього розпорядку є обов’язковими для всіх відпочиваючих і обслуговуючого персоналу будинку відпочинку локомотивних бригад.

12.17 Діючі на залізничному транспорті правила та місцеві інструкції внутрішнього розпорядку щодо утримання будинків відпочинку локомотивних бригад, а також ті, що знов видаються, повинні відповідати цим правилам.

12.18 У будинку відпочинку повинні бути санітарний журнал і санітарно-технічний паспорт об’єкта, які зберігаються у завідуючого або відповідального чергового по будинку відпочинку і пред’являються при весняному і осінньому комісійних оглядах, а також на вимогу адміністрації депо, залізниці, представників санітарного та пожежного нагляду, технічного інспектора праці галузевої профспілки.

12.19 У будинку відпочинку повинна бути книга відгуків про роботу будинку відпочинку та книга обліку перевірок режиму відпочинку локомотивних бригад та стану будинку командно-інструкторським складом депо, служби та ревізорами, які зберігаються у чергового по будинку відпочинку.

13 Управління будинком відпочинку

13.1 Будинок відпочинку, як правило, знаходиться на балансі локомотивного депо і утримується за рахунок його коштів по окремому кошторису, що затверджується у встановленому порядку.

13.2 Обслуговуючий персонал будинку відпочинку підпорядковується начальнику локомотивного депо, на балансі якого знаходиться будинок відпочинку.

Начальник локомотивного депо здійснює:

  • виділення обладнаного приміщення для будинку відпочинку з блоком харчування і проведення поточного і капітального ремонту будинку відпочинку;
  • загальне керівництво роботою будинку відпочинку і контроль за витратами коштів, затверджених по кошторису на утримання будинку відпочинку;
  • затвердження штатного розкладу будинку відпочинку відповідно до типових штатів;
  • безперебійне забезпечення будинку відпочинку паливом, електроенергією, водою, автотранспортом для господарських і інших потреб;
  • оснащення будинку відпочинку жорстким і м’яким інвентарем, холодильним і іншим обладнанням, а також організує їх технічне обслуговування і ремонт;
  • прийом на роботу і звільнення працівників будинку відпочинку за поданням завідуючого будинком відпочинку;
  • організаційні та технічні протипожежні заходи, забезпечує утримання та експлуатацію у технічно справному стані всі системи пожежної автоматики, протипожежного водопостачання, первинних засобів пожежегасіння тощо.

13.3 Завідуючий будинком відпочинку призначається наказом начальника депо і підпорядковується начальнику депо або його заступнику по експлуатації.

Завідуючий будинком відпочинку здійснює:

  • керівництво господарською діяльністю будинку відпочинку;
  • контроль за дотриманням членами локомотивних бригад та іншими відвідувачами правил внутрішнього розпорядку (під час відсутності завідуючого, контроль покладається на чергового по будинку відпочинку). При виявленні порушення правил внутрішнього розпорядку завідуючий зобов’язаний вжити заходів по усуненню порушення і доповісти про це черговому по депо (пункту обороту), начальнику оборотного депо і депо приписки;
  • розміщення членів локомотивних бригад відповідно до цих правил і своєчасний підйом їх для виходу в рейс відповідно до графіка або по виклику чергового по депо;
  • дотримання чистоти і порядку в будинку відпочинку і на його території, дотримання санітарних, протипожежних і інших норм і правил;
  • збереження майна, інвентарю і обладнання будинку відпочинку, а також особистого майна відпочиваючих. Під час чергування відповідальність за збереження майна несуть також чергові по будинку відпочинку;
  • своєчасне прання, зміну, ремонт постільних речей, а при необхідності дезінсекцію і дезинфекцію постільних речей;
  • контроль за виконанням затвердженого кошторису витрат;
  • складання річного статистичного звіту за встановленою формою;
  • забезпечення періодичною літературою (газетами, журналами) відпочиваючих членів локомотивних бригад.

13.4 Відповідальність за безперебійне забезпечення цілодобового раціонального харчування відпочиваючих покладається на начальника депо.

13.5 Начальники служб, керівники депо, ревізорський апарат, представники санітарно-епідеміологічної служби та профспілок здійснюють систематичний контроль за організацією і якістю відпочинку і харчування, а два рази на рік (навесні і восени) повинні проводити комісійну перевірку за участю представників технічної інспекції праці галузевої профспілки. Зауваження і пропозиції перевіряючих записуються в журналі з встановленням терміну усунення виявлених недоліків і відповідальних за їх виконання. Завідуючий будинком відпочинку вживає заходи щодо усунення недоліків, про що робиться відмітка у відповідній графі журналу.

14 Вимоги до кімнат відпочинку локомотивних бригад

14.1 Кімнати відпочинку для локомотивних бригад проектуються відповідно до затвердженого типового проекту в будинку адміністративно-побутового корпусу депо приписки локомотивних бригад.

14.2 Кімнати відпочинку для локомотивних та провідницьких бригад МВРС можуть розташовуватися в будівлях, розташованих поруч з пунктами нічного відстою рухомого складу. Проекти будівництва або реконструкції кімнат відпочинку повинні узгоджуватися з головним лікарем СЕС, яка обслуговує залізницю, пожежною охороною і технічною інспекцією праці галузевої профспілки.

14.3 При відсутності кімнат відпочинку в перерахованих вище будівлях, спальні кімнати для працівників цих локомотивних бригад повинні проектуватися в будинках відпочинку (див. п. 3.1. цих правил).

14.4 При кімнатах відпочинку повинні передбачатися наступні приміщення: спальні кімнати з розрахунку розміщення кожної бригади в окремій кімнаті, гардеробна (або шафа в спальній кімнаті), душова, туалет, умивальна, кімната харчування.

14.5 Вимоги до облаштування, розміщення і утримання спальних кімнат, гардеробної, душової, туалету, умивальної, передбачених у складі кімнат відпочинку, такі ж як і вимоги до цих приміщень в будинках відпочинку локомотивних бригад.

14.6 Правила внутрішнього розпорядку і управління кімнатами відпочинку повинні відповідати вимогам, що висуваються до будинків відпочинку.

 

 

Додаток А

(обов’язковий)

Розрахункова температура повітря та кратність

повітрообміну в основних приміщеннях будинку відпочинку

в холодну пору року

№

п/п

Найменування приміщення

Температура повітря, ˚С

Кратність в 1 год. чи об’єм повітрообміну

Притік

Витяжка

1

Спальна кімната та кабінет психологічного розвантаження

20-22

40 м3/год

 

2

Гардеробна та переддушова

23

по балансу душових

3

Душова

25

-

75 м3/год на 1 душову сітку

4

Туалет

16

-

50 м3/год на 1 унітаз

25 м3/год на 1 пісуар

5

Умивальня

18

-

1

6

Кімната для паління

16

-

10

7

Приміщення для відпочинку.

20

1,5

-

8

Обідній зал

16

за розрахунком

9

Роздавальна

16

1

-

10

Приміщення для миття посуду

20

за розрахунком, але не менш ніж

4

6

11

Гарячий цех

5

за розрахунком з перевищенням витяжки над притоком, але не менше, ніж на 2 кратності

12

Передприготувальна

16

3

4

13

Комора для зберігання сухих продуктів харчування

12

-

2

14

Приміщення для зберігання чистої білизни

16

-

1

15

Приміщення для зберігання використаної білизни

15

3

4

16

Приміщення для сушіння спецодягу та взуття

16-33

за розрахунком

 

 

 

Додаток Б

(обов’язковий)

 

Перелік необхідної кількості постільних речей,

рушників, піжам, кімнатного взуття на 1 ліжко (од)

 

матраци                                                         - 1,2

чохли на матраци                                         - 1,2

ковдри вовняні                                              - 1,25

ковдри бавовняні (покривала)                      - 1,2

подушки з пір’яним наповнювачем              - 1,2-2

простирадла                                                  - 8

підодіяльники                                                - 8

наволочки                                                      - 8

рушники                                                         - 24

піжами індивідуального використання         - за кількістю відпочиваючих зі збільшенням на 20% на випадок заміни на час прання

кімнатне взуття індивідуального використання         - за кількістю  відпочиваючих

кімнатне взуття загального користування                   - по 5 пар на ліжко (з обов’язковою дезинфекцією після кожного відпочиваючого).

 

 

 

Додаток В

(обов’язковий)

П е р е л і к

медикаментів і перев'язувальних матеріалів, що повинні знаходитися в аптечці будинку відпочинку локомотивних бригад

 

Термометри медичні                               - 2 шт.

Кровозупиняючий джут (гумовий)           - 1 шт.

Гумовий пузир (грілка) для льоду           - 1 шт.                 

Лейкопластир                                          - 1 упаковка

Бактерицидний пластир                           - 5 упаковок

Індивідуальний перев'язувальний пакет - 5 шт.

Бинти стерильні                                      - 5 шт.

Бинти не стерильні                                 - 1 шт.

Марлеві стерильні серветки                   - 5 шт.

Вата гігроскопічна                                  - 5 пачок по 50 г.

Шини                                                         - 3-4 шт.

Склянка                                                    - 1 шт.

Чайна ложка                                            - 1 шт.

Йодна настойка 5%                                 - 1 флакон (50 мл)

Розчин брильянтової зелені                   - 1 флакон (50 мл)

Перекис водню 3%                                  - 1 флакон (50 мл)

Нашатирний спирт                             - 1 флакон (50 мл)

Борна кислота                                         - 1 пакет (25 мл)

Сода питна                                              - 1 пакет (25 мл)

Альбуцид                                                 - 2 ампули

Кордіамін                                                 - 50 мл.

Настій валер’янки                                    - 50 мл.

Активоване вугілля                                  - 50 г

Марганцевокислий калій                         - 10 г

Нітрогліцерин                                          - 1 упаковка

Валідол                                                    - 1 упаковка

Амідопірін, анальгін                                 - 1 упаковка

Пристосування для штучного дихання   - 1 шт.

Язикоутримувач                                      - 1 шт.

Роторозширювач                                    - 1 шт.

 

 

Додаток Г

(рекомендовани)

Зразок

штампу для контролю відпочинку

локомотивної бригади в будинку відпочинку

 

Будинок відпочинку Львів – Захід, Львівської зал.

Дата,

год, хв

Приходу

Виходу

ПІБ та підпис чергового по будинку відпочинку

 

 

 

 

 

 

Додаток Д

(рекомендований)

Перелік спортивного обладнання та інвентарю для будинку відпочинку локомотивних бригад

№

Найменування обладнання та інвентарю

Кількість

1

Гімнастична стінка

1

2

Гантелі набірні до 16 кг

1 компл.

3

Штанга (народна)

1

4

Еспандери (плечовий, для долоні)

2

5

Велотренажер

1

6

Масажер для ніг

1

7

Масажний тренажер (для тіла)

1

8

Універсальний багатофункціональний тренажер

1

 

*) На діючі будинки відпочинку правила розповсюджуються в обсязі максимальних вимог з урахуванням існуючих об’ємно-планувальних і конструктивних рішень будівель і розмірів території.