23 лютого 2015
З А Я В А Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, Вільної профспілки машиністів України
Міністерство інфраструктури оприлюднило трьох кандидатів на посаду Генерального директора Укрзалізниці. Запропоновані Міністром інфраструктури Пивоварським А.М. кандидатури викликали шок у залізничників, тому що жодна з кандидатур не мала і не має відношення до залізничного транспорту. Така ситуація вже була в історії Укрзалізниці, коли так звані «топ-менеджери» ледь не довели галузь до краху.
Але історія нікого не навчила, ми знову наступаємо на ті ж самі граблі.
Для залізничників компанії, які проводили конкурс (не зважаючи на їх іноземні назви) звучать непереконливо, так само, як і критерії, відповідно до яких підбирались кандидати.
Зверніть, будь ласка, увагу на них, там у кожному рядку звучить слово «бізнес» в тій чи іншій редакції.
Укрзалізницю – головний транспортний конвеєр України – звели на рівень пересічної бізнес-структури, хоча вона перевозить близько 80% вантажів і 50% пасажирів.
Розробники критеріїв не врахували, що Укрзалізниця – це національний і соціальний перевізник, для якого головним завжди був «не прибуток, а безпека». Таке ж гасло сповідують і європейські країни, і міжнародне залізничне товариство.
А куди поділась задекларована прозорість і відкритість конкурсу?
Представники громадськості, у тому числі і профспілки галузі, не були залучені до відбору. Залишились в стороні і представники науки залізничного транспорту.
Взагалі викликає подив склад номінаційного комітету, він зовсім не професійний. Тут доцільно поставити питання «А судді – хто?».
Профспілку залізничників і транспортних будівельників і Вільну профспілки машиністів насторожує той факт, що у програмах кандидатів не міститься положень про соціальну політику галузі. Чи «блискучі менеджери» вважають, що це не потрібно?
Кандидатами навпаки задекларовано такі цілі і завдання, як позбавлення непрофільних активів (а це, в першу чергу, соціальна сфера), оптимізація кадрових і трудових ресурсів, «усунення надлишку» робочої сили. Це свідчить про недосконалість критеріїв і програм кандидатів.
Чи можуть залізничники і суспільство довіритись названим кандидатам? Звичайно, ні!
Профспілки звертаються до всіх зацікавлених можновладців, Уряду, представників преси з проханням дати оцінку «псевдоконкурсу» і не допустити призначення непрофесійних працівників, таким чином, не допустивши кінцевого розвалу залізничного транспорту.
Профспілка залізничників і транспортних будівельників України
Вільна профспілка машиністів України
23 лютого 2015 р.