16 травня 2014
Норма роботи для локомотивних бригад 9 годин роботи поспіль у поїзному русі - примха ВПМУ чи передумова безпеки руху поїздів?
З призначенням нового Уряду, Вільна профспілка машиністів України пов’язувала надії на позитивні зміни у долі залізничного транспорту України, тому не забарилася зі своїм баченням цього процесу та звернулася для цього до Прем’єр-Міністра А.Яценюка з відповідним листом.
Враховуючи, що лозунг «Безпека – понад усе» для машиністів не декларація і не статистика, а надія повернутися з рейсу живим та неушкодженим, ми не могли не звернути увагу «нової» влади на те, що необхідно ввести обмеження на безперервний час роботи локомотивних бригад 9 годинами у поїзному русі.
Чому саме 9 годин?
1. Конституція України ст.92.
«Виключно законами України визначаються:
п.6) …засади регулювання праці і зайнятості…».
2. Жодною зі статей Кодексу законів про працю України не передбачена робота по 12 годин за зміну, разом з цим:
Ст. 50 встановлено «Нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин».
Ст. 65 встановлені граничні норми застосування надурочних робіт: «Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік».
Ст. 61 передбачено можливість запровадження підсумованого обліку робочого часу на підприємствах, «…де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу…»
3. Єдиним документом, у якому є посилання на можливість встановлення робочої зміни до 12 годин є «Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу» затверджені Наказом Мінсоцполітики 19.04.2006р №138.
П. 4. Наказу «Виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин на зміну. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.»
П. 5. Наказу «При складанні змінних графіків роботи та визначенні тривалості робочої зміни роботодавець та виборний орган первинної профспілкової організації підприємства повинні враховувати характер і умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров’ю як самого працівника, так і його оточення».
При цьому треба враховувати, що це лише рекомендації, запропоновані наказом, який не проходи реєстрацію у Міністерстві юстиції України, тому не має законної сили.
Враховуючи, що для працівників локомотивних бригад встановлено 6-ти денний робочий тиждень, нормою щоденної роботи є 7 годин.
У відповідності до вимог ст. 65 КЗпП України, обмеження роботи за два дні поспіль встановлено 18 годин (7+7+4=18).
Будь яка норма, що перевищує 18 годин є порушенням закону.
Для локомотивних бригад, які працюють по 12 годин (день – ніч – 48, тощо) це не є порушенням, бо загальна кількість годин за два дні підряд не перевищує встановлену законом (12+4=16 годин).
Враховуючи проєвропейські наміри влади, ми підкреслили, що таке обмеження є нормою, встановленою Європарламентом для усієї Європи. (навіть при їх умовах праці).
Як прийнято, від «нової» влади відповіді ми і досі не отримали (лист датований 1 квітня, КМУ зареєстрував його 9 квітня), а Укрзалізниця почала проводити опитування локомотивних бригад по усім залізницям.
Але, якщо по одним залізницям інформація локомотивним бригадам була надана повна, то на інших (Одеська) питання поставили провокаційно просто: «Розглянути пропозиції ВПМУ щодо введення для локомотивних бригад режиму роботи, який встановлений європейськими нормами, що не передбачають роботу локомотивних бригад більше ніж 9 годин поспіль».
Яку відповідь можуть надати локомотивні бригади, які у своїй більшості працюють на вивозі, на маневрах та інше?
Звичайно – НІ.
Їм ніхто не говорить про те, що це не їх стосується, а тільки тих, хто на подовжених плечах обслуговування працює по 12 годин поспіль в одну сторону, а потім, після відпочинку у пунктах обороту, 12 годин у зворотному напрямку.
То запитання: а чому керівництво так «тисне» на локомотивні бригади та спонукає їх для роботи на подовжених плечах обслуговування?
Вам почнуть розповідати про підвищення продуктивності праці, про скорочення часу оберту вантажного вагону, тощо.
Але вам ніхто не скаже основної причини: яку економію для власника вантажного вагону дає його швидкісний пропуск?
Підвищуючи віддачу від кожного власного ахметовського вагону ми усі створюємо ЙОМУ надприбутки, а якась ВПМУ знову за безпеку руху.
Але я повністю переконаний у тому, що у нашій корумпованій наскрізь державі, залізниця – це єдина не корумпована країна в Україні, тому усі дії руховиків, щодо нав’язування роботи на подовжених пліч обслуговування, навіть за рахунок безпеки руху та здоров’я локомотивників та позбавлення їх робочих місць, це тільки заради підвищення продуктивності праці.
(До речі – тільки за 2013 рік медицина «списала» 155 локомотивників та «вивільнено» - 756 ).
Вважаю, що тепер зрозуміло чому саме так «формується» громадська думка навколо введення обмежень 9-ма годинами.
Влада – «нова» а методи формування громадської думки…?