06 квітня 2012
Нарада у Жмеринці
Початок цього року приніс деякі нововведення в організації руху потягів у частині розподілу його на вантажний та пасажирський, що привело до перерозподілу традиційних обсягів виконуваних робіт для локомотивних бригад.
Як приклад можна привести локомотивне депо Здолбунів, у якому, в результаті нововведень, у січні – лютому кількість відпрацьованих годин локомотивними бригадами не перевищувала 50 – 60% годин на місяць.
Враховуючи, що це питання не може бути вирішене на рівні однієї залізниці, ВПМУ звернулася до Генерального директора Укрзалізниці В.Козака з пропозицією проведення спільної наради представників керівництва сусідніх залізниць за участю представників профспілок.
Делегації від Львівської та Південно-Західної залізниць очолювали перші заступники начальників залізниць О.Єфіменко та В. Жураківський.
ВПМУ, на цій зустрічі, була представлена делегацією у складі: голови профспілки – С.Карікова; голів дорожніх комітетів Львівської та Південно-Західної залізниць В.Мельника та А.Бойкачова; членів профкому депо Жмеринка В.Михайлова, С.Михайлова.
Заради об’єктивності необхідно відмітити, що керівництво Укрзалізниці відгукнулося на цю пропозицію, хоча на час проведення цієї зустрічі, питання повної зайнятості було вирішене.
Під час проведення цієї наради зав’язалася запекла дискусія щодо введення роботи локомотивних бригад на подовжених плечах обслуговування.
Позиція ВПМУ базується на вимогах Наказу 40-Ц, п. 3.4. якого передбачено, що тривалість роботи локомотивних бригад встановлюється 7 годин, а в окремих випадках може бути збільшена, але не повинна перевищувати 12 годин.
Робота на подовжених плечах обслуговування можлива при умові проведення цілого комплексу заходів, основні з яких:
- вдосконалення нормативно-технічної документації;
- введення в експлуатацію тягового рухомого складу, який повністю відповідає вимогам, щодо створення комфортних та безпечних умов праці для локомотивної бригади;
- організація прискореного пропуску таких потягів, що надасть можливість підвищення маршрутної швидкості та забезпечення проведення потягів на подовжених плечах без перевищення встановленого (7 годин) часу знаходження безпосередньо в русі;
- організація побутових умов відпочинку та харчування локомотивних бригад у пунктах зміни та обороту.
Намагання роботодавця збільшити прибутки за рахунок підвищити продуктивність праці рядових працівників (при роздутих штатах апаратів управлінь усіх рівнів) привело до того, що робота локомотивних бригад у поїзному русі по 12 годин стала нормою.
Профспілки розуміють, що робота по 12 годин це не тільки загроза безпеці руху поїздів, а ще й неминуче приводить до скорочення контингенту локомотивних бригад.
Саме так було у локомотивному депо Знам’янка, коли після введення їзди на подовженому плечі (Знам’янка – Одеса), адміністрація видала наказ про зниження чисельності контингенту локомотивних бригад у цьому депо на 140 осіб (16 машиністів та 124 помічника).
Таким чином, працюючи по 12 годин на подовжених плечах обслуговування, локомотивна бригада працює і за себе і «за того хлопця».
Коли «той хлопець» віртуальний, чи тобі незнайомий – ти про це не замислюєшся, а коли у його ролі твій син, чи хрещеник, який пішов вчитися на помічника машиніста, щоб бути таким як ти – його кумир та взірець.
Як ти будеш дивитися у його очі, коли йому, у твоєму рідному депо, у якому працював і твій дід і твій батько, відмовлять у працевлаштуванні, бо ти – «стахановець», працюєш і за себе і за нього.
Даючи згоду на роботу у такому режимі, мабуть не замислюються машиністи над тим, чи вистачить у них здоров’я, при такому режиму праці, допрацювати до пенсії і як вони будуть проходити періодичну медичну комісію.
Можна зрозуміти людей, які ціною свого здоров’я бажають заробити гроші для сім’ї, але як зрозуміти тих, хто підштовхує до такої експлуатації.
На превеликий жаль, представники профспілки залізничників та транспортних будівельників, у цій дискусії повністю підтримали адміністрацію, переконуючи усіх присутніх у тому, що машиністи самі „просяться” робити на подовжених плечах обслуговування по 12 годин.
Підтвердженням своєчасності звернення ВПМУ до Генерального директора став аналіз експлуатаційної роботи приведений на нараді.
Аналіз експлуатаційної роботи, виконаної на даному напрямку за вказаний період, вказує на ряд випадків нераціонального використання бригад, а саме:
• за даний період допущено 83 випадки слідування локомотивних бригад Південно-Західної залізниці пасажиром на 1053 годин, та 86 випадків
слідування локомотивних бригад Львівської залізниці пасажиром на 1052 годин;
• перевідпочинок локомотивних бригад Південно-Західної залізниці по Львову склав 209 випадків на 1174 години, локомотивних бригад Львівської залізниці по Гречанам та Жмеринці склав 108 випадків на 540,6 години;
• слідування резервом з пункту обороту склав для локомотивних бригад Південно-Західної залізниці 84 випадки на 1622 години, для локомотивних бригад Львівської - 5 випадків на 85 годин.
Так чи інакше, але тепер, питання раціонального використання локомотивних бригад та тягового рухомого складу, на двох сусідніх залізницях тепер знаходиться під контролем Укрзалізниці, більш того, заступник Генерального директора П.П.Науменко запропонував започаткувати такі зустрічі традиційними та проводити їх щоквартально.
Протокольні рішення наради пропонуються вашій увазі (членським організаціям протокол надсилається у повному обсязі).